31 жовтня, біля нашої Берегометської загальноосвітньої школи №3 відбулась лінійка-реквієм на честь вшанування пам’яті колишнього випускника навчального закладу Павла Лейби. Згадати його подвиг, висловити співчуття родичам та односельчанам Павла прийшли заступник голови районної державної адміністрації Клавдія Назаренко, начальник відділу освіти райдержадміністрації Михайло Андрич, селищний голова Сергій Боднарюк, сестра загиблого воїна, освітяни, учні навчального закладу, керівники установ селища та небайдужі берегометчани.
Розпочався захід з виконання гімну України, під час якого Сергій Боднарюк спільно з воїном, що повернувся із зони антитерористичної операції Олександром Коваленком почесно відкрили меморіальну дошку.
Прочитали молитву та освятили пам’ятний знак настоятель Свято-Юріївської церкви отець Степан та настоятель Свято-Михайлівської церкви отець Василь. Зі словами скорботи звернулась до присутніх Клавдія Назаренко. «Сьогодні відбувається подія, яка болить кожному з нас. Школа, як рідна мати, виколисує, леліє дітей, дає їм дорогу в життя. З роками діти виростають і стають юнаками та юнками, а школа їх проводжає та чекає випускників на теплі зустрічі. Сьогодні один з випускників повертається до своєї рідної школи меморіальною дошкою… Але допоки ми живі – житиме пам’ять про наших героїв.
Також перед громадою виступили депутат районної ради Руслан Сенчук та меценат встановлення меморіальної дошки приватний підприємець Василь Лютик. Класний керівник загиблого воїна поділилась спогадами про шкільні роки Павла.
В рамках заходу учні Берегометської школи №3 виконали патріотичні пісні та вірші, а також передали в зону АТО малюнки для військових.
Довідково. Павло Радович Лейба народився 9 серпня 1995 року в с. Банилів-Підгірний Сторожинецького району. Закінчив Берегометську загальноосвітню школу №3, Чернівецьке ПТУ №4 за спеціальністю «плиточник, облицювальник, маляр». Загинув від вогнепального кульового поранення голови під містом Лисичанськ, Луганської області 25 липня 2014 року.
Павло навчався в Берегометській ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 з 2004 по 2010 р. Добрий, усміхнений і щирий. Завжди готовий допомогти своїм товаришам, виконати будь-яке доручення. Саме таким залишився він в нашій пам’яті. Павлик рано втратив батьків і залишився сиротою. Завжди намагався бути самостійним, дисциплінованим. Учні в класі любили цього синьоокого хлопчика, співчували і допомагали йому в усьому. Та шкільні роки пройшли дуже швидко. Павло після закінчення 9-го класу стає учнем Глибоцького ПТУ. Мріяв про отримання улюбленої спеціальності, щоб швидше стати самостійним.
З гідністю виконав свій обов’язок: служив у рядах Збройних сил України. Служба в армії додала мужності, загартувала силу і волю молодого юнака. Тому вирішив підписати контракт. Весь цей час підтримував тісні зв’язки з друзями, однокласниками. Радо ділився з ними своїми успіхами, здобутками у службі. Не жалівся, хоч іноді було важко. Він звик змалечку долати труднощі. Та навіть будучи на службі, ніколи не думав, що доведеться воювати по-справжньому. Коли почалася війна, брав участь в зоні АТО. Було страшно, але розумів, що відступати немає куди. Напевно, до останньої хвилини свято вірив у перемогу і не думав про смерть. Та снайперська куля не обминула і його. Життя обірвалося раптово і назавжди.
Ця чорна звістка сколихнула все селище. Ніхто не хотів вірити, що Павлика більше немає в живих. Жаль, скорбота і сльози… Не можна передати словами ті відчуття, що переповнювали душу кожного, хто прийшов сюди, щоб віддати шану героєві, захиснику, юному воїну. Вічна слава героям!
Сьогодні учні нашої школи роблять добру справу. Шкільне самоврядування організовує збір коштів для будівництва будинку родині Лейби Павла, який так мріяв про власне житло!…
Будучи сиротою, Павло завжди мріяв про сім’ю, діточок, – згадують однокласники. – Для нього сім’єю були сестричка Вікторія, тітка і велика буковинська та українська родини, які він захищав.
«Аби допомогти сестричці Вікторії, вирішив піти до армії на контрактну службу…» (Спогади про Павла Лейбу)
«Побудувати будинок – це моя мрія!…» (Павлові слова)
Шкільне самоврядування організовує збір коштів для будівництва будинку родині Лейби Павла.
«БОГ І УКРАЇНА»
ВИХОВНИЙ ЗАХІД НА ЧЕСТЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ´ЯТІ ЗАГИБЛОГО В ЗОНІ АТО ВИПУСКНИКА ШКОЛИ ЛЕЙБИ ПАВЛА РАДОВИЧА